Тарас Шевченко - Гайдамаки. Музыкант. Наймычка. Художник. Близнецы

После похорон я оставался несколько дней в Петербурге, сам не знаю для чего. В один из этих дней встретился мне Михайлов. После рассказа о том, как он провожал вчера мичмана в Николаев и как они кутнули на Средней рогатке, речь зашла о покойнике, о его вдове и, наконец, о его неоконченной «Мадонне». Я просил Михайлова проводить меня на квартиру вдовы, на что он охотно согласился, потому что ему самому хотелося еще раз посмотреть на неоконченную «Мадонну». В квартире покойника мы ничего не встретили, что бы свидетельствовало о пребывании здесь когда-то художника, окроме палитры с засохшими красками, которая теперь заменяла разбитое стекло. Я спросил о «Мадонне». Хозяйка не поняла меня. Михайлов растолковал ей, чтобы она показала нам ту картину, которую когда-то смотрел он у них. Она ввела нас в другую комнату, и мы увидели «Мадонну», служившую заплатой старым ширмам. Я предложил ей десять рублей за картину. Она охотно согласилась. Я свернул в трубку свое драгоценное приобретение, и мы оставили утешенную десятью рублями вдову.

На другой день я простился с моими знакомыми и, кажется, навсегда оставил Северную Пальмиру. Незабвенный Карл Великий уже умирал в Риме[229].

4 октября 1856

Повесть написана в 1856 году в Новопетровском укреплении. В образе художника-крепостного есть совпадения с биографией поэта. В образе рассказчика выступает художник И. Сошенко, который одним из первых обратил внимание на одаренность Шевченко, познакомил его с русскими писателями и художниками, выкупившими поэта из крепостной зависимости.

Электронная книга издана «Мультимедийным Издательством Стрельбицкого», г. Киев. С нашими изданиями электронных и аудиокниг Вы можете познакомиться на сайте [битая ссылка] www.audio-book.com.ua. Желаем приятного чтения! Пишите нам: [битая ссылка] [email protected]

Примечания

1

Усатое сословие – вiйськовi. В часи Миколи I цивiльним чиновникам вуси носити було заборонено.

2

«Письмовник» знаменитого Курганова – популярний у XVIII столiттi збiрник правил усної i письмової мови, анекдотiв,

3

Учение Зороастрово – Зороастр (Заратустра) – мiфiчний пророк, реформатор релiгiї стародавнiх персiв.

4

«Ключ к таинствам природы» Эккартсгаузена – мiстичний твiр нiмецького автора Карла Еккартсгаузена (1752–1803).

5

Егоров, Алексей Егорович (1776–1851) – художник-академiк, чудовий педагог.

6

Гребенка – Гребiнка, Євген Павлович (1812–1848) – український письменник, близький знайомий Шевченка.

7

Сказка о Еруслане Лазаревиче – популярна лубочна казка.

8

Каноник – тут церковна книга.

9

Дюма – Дюма Олександр (1803–1870), французький письменник, автор популярних романiв «Три мушкетери», «Граф Монте-Крiсто»

10

Тарасова ночь – розгром вiйськ польської шляхти гетьмана Конєцпольського 22 травня 1630 року повстанцями-селянами

11

Геральдический дуб – т. зв. «родословие дерево», родовiд.

12

Император Петр III – царював в Росiї в pp. 1761–1762; походженням був нiмець iз Голштiнiї.

13

Портупей-майор – старовинний вiйськовий чин.

14

Иван Леванда – церковний оратор (1736–1814).

15

Великий Запорожский Луг – низина лiвобережжя Днiпра, нижче порогiв, вкрита озерами та чагарниками; тут запорожцi

16

Генерал Текелий – генерал, пiд керуванням якого вiйсько Катерини II захопило Запорозьку Сiч в 1775 р.

17

Читал Давида, Гомера и Горация – тобто знав мови староєврейську, класичну грецьку i латинську. Давидовi приписувалося складання так званого «Псалтиря»; Гомеровi – епiчнi поеми «Iлiада» i «Одiссея». Горацiй (65 – 8 pp. до н. е.) – римський поет, вiдомий своїми одами.

18

Бортнянский, Дмитрий Степанович (1751–1825) – композитор. З 1779 року був «директором вокальної музики i управителем

19

Охочекомонное и охочепешее ополчение – ополчення, що складалося з добровольцiв – кавалеристiв i пiхотинцiв.

20

На супротивного галла – проти французiв, мобiлiзованих Наполеоном для доходу на Росiю.

21

Зубастого французского зверя… – мова йде про Наполеона I.

22

А песен-то, песен каких восхитительных. – Далi перераховуються сентиментальнi пiснi, що були в модi на початку XIX

23

Прокопович, Петр Иванович (1775–1850) – органiзатор першої в Росiї школи бджiльництва, автор книги «Школа пчеловождения» та iн.

24

Виргилиевы «Георгики» – поема про сiльське господарство римського поета Вiргiлiя (70–19 pp. до н. е.), автора «Енеїди».

25

Биронов брат – брат временщика за царювання Анни Iоаннiвни (1730–1740), нiмця Бiрона – генерала росiйської армiї. Карл

26

«Украинский вестник» – журнал, що видавався з 1816 по 1819 р. у Харковi.

27

Гулак-Артемовский, Петр Петрович (1790–1865) – український поет, вiдомий також переробками од римського поета Горацiя

28

Эллиниста и гебраиста – знавця мов грецької та староєврейської.

29

Диоген наших дней – Дiоген (404–323 pp. до н. е.) старогрецький фiлософ, який нехтував вигодами життя. Жив у бочцi.

30

Князь Шаховской, Александр Александрович (1777–1846) росiйський письменник початку XIX ст., автор п'єси «Казак-

31

В знамение взятия Азова – 1696 року росiйське вiйсько, до складу якого входили i українськi частини, здобуло у туркiв

32

Матвеев Андрей Моисеевич (1701–1739) – росiйський художник-портретист

33

Разрушенный Батурин – 1708 року росiйське вiйсько пiд керуванням Меншикова здобуло i зруйнувало столицю Мазепи Батурин

34

Кой что из Шиллера – Шiллер, Фрiдрiх (1769–1805) – нiмецький поет

35

Коцебу, Август-Фридрих (1761–1819) – другорядний нiмецький письменник-драматург

36

«Жизнь коротка, а наука вечна» – дещо змiненi слова Мефiстофеля з росiйського перекладу трагедiї «Фауст» Гете (1749 —

37

Тит Ливий – староримський iсторик (59 р. до н. е. – 17 р. н.е.), автор великої працi про iсторiю Рима

38

Феодальный дукат – герцог або iнша знатна особа рицарського стану

39

Знаменитый пьяница Радзивилл – Шевченко має на увазi князя Карла Станiслава Радзiвiлла (1734–1790), одного з литовсько-польських магнатiв

40

Козак вельможа Трощинский, Дмитрий Прокопьевич (1754–1829) сенатор, мiнiстр юстицiї, український помiщик

41

«Малороссийская Сафо» – оповiдання кн. Шаховського, головною дiйовою особою якого є легендарна складальниця пiсень – Маруся Шурай.

42

Великий грамматик наш Н. И. Греч (1787–1867) – росiйський реакцiйний журналiст i словесник. «Великим» Шевченко називає

43

Козак Климовский – вигаданий складач пiсень у XVIII ст. (йому приписується пiсня «їхав козак за Дунай»). Саме його i зображує Шаховський в «Козаке-стихотворце».

44

Ессе homo! (латин.) – Ось людина!

45

Мажанди – Франсуа Мажандi (1783–1855), французький учений-фiзiолог

46

Эстамп – тут репродукцiя.

47

«Последний день Помпеи» – картина видатного росiйського художника К. П. Брюллова (знаходиться в Ленiнградському росiйському музеї), яка змальовує загибель мiста Помпеї (бiля Неаполя) пiд час виверження вулкана Везувiя в 79 р. н. е.

48

росiйському музеї), яка змальовує загибель мiста Помпеї (бiля Неаполя) пiд час виверження вулкана Везувiя в 79 р. н. е.

49

«Библиотека для чтения» – журнал, що видавався з 1838 по 1865 р.

50

«Никлас – Медвежья Лапа» – напiвлубочний роман письменника Р. М. Зотова (1795–1871). «Никлас – Медвежья Лапа, атаман контрабандистов, или некоторые черты из жизни Фридриха II»

51

«Повесть о капитане Копейкине» – вставне оповiдання в кiнцi першої частини «Мертвых душ» Гоголя

52

«Сен-Жорж» – назва ресторану за iм'я власника-француза

53

Тальони, Мария (1804–1884) – iталiйська балерина, що наприкiнцi 30-х рокiв з великим успiхом гастролювала в Петербурзi.

54

Марцинкевич – власник «увеселительного заведения» – штучних мiнеральних вод в Петербурзi з залою для танцiв.

55

«Эда» Баратынского – поема вiдомого росiйського поета Баратинського (1800–1844), подiбно до «Катерини», поеми Шевченка,