Віють вітри, віють буйні - Чурай Маруся
Описание и сюжет книги «Віють вітри, віють буйні»
На сайте siteknig.com вы можете начать чтение этого произведения онлайн - без регистрации и каких-либо ограничений. Текст книги доступен в полном объёме и открывается прямо в браузере. Произведение относится к жанру Песенная поэзия и написано автором Чурай Маруся. Удобная навигация по страницам позволяет читать с любого устройства - компьютера, планшета или смартфона.
Маруся Чурай
Віють вітри, віють буйні
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя,
Серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок,
По смерть не забуде…
Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?
Що на полі, що на пісках,
Без роси, на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці!
Де ти, милий, чорнобривий?
Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю,
Прийди подивися.
Полетіла б я до тебе,
Та крилець не маю,
Щоб побачив, як без тебе
З горя висихаю.
До кого я пригорнуся,
І хто пригoлубить,
Коли тепер того нема,
Який мене любить?
