Византийско-русский синтез в каменных храмах Киева (конец X – XI в.) - Андрей Павлович Кудин
Византийско-русский синтез в каменных храмах Киева (конец X – XI в.) читать книгу онлайн
В книге А. П. Кудина рассматривается один из наиболее острых вопросов истории древнерусской архитектуры домонгольского периода – роль в ее развитии византийской культуры и самостоятельной русской традиции.
Византийское наследие, послужившее важнейшим источником культурного развития Древней Руси, и глубоко самобытная местная художественная школа создали плодотворный синтез и открыли перед русской архитектурой путь самостоятельного развития. Автор, анализируя специфику строительства ранних каменных храмов Киева периода конца Х – XI в., показывает, как формируется собственная традиция церковного зодчества в эпоху «империи Рюриковичей». А. П. Кудина в равной степени интересуют как художественные, так и конструктивные решения, как идеологическая основа произведений архитектуры, так и изменение типов и форм сооружений.
Книга будет полезна и специалистам, и широкому кругу читателей, интересующихся древнерусской архитектурой.
161
Никольский Н. К. Материалы для повременного списка русских писателей и их сочинений (X–XI вв.). СПб., 1906. С. 122–126.
162
Каргер М. К. Древний Киев. С. 137.
163
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 69.
164
Повесть временных лет. С. 69.
165
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 70.
166
Логвин Г. Н. Новые исследования древнерусской архитектуры. Киев // Строительство и архитектура. М., 1978. № 8. С. 30.
167
Тверской А. М. Русское градостроительство до конца XVII века. Л. – М., 1953. С. 62.
168
Каргер М. К. Древний Киев. С. 230.
169
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 73.
170
Ульяновский В. И. Чудо-Михайловский монастырь в Киеве: проблема посвящения, символики и статуса // Rossica antiqua. СПб., 2011. № 2 (4). С. 61.
171
Шероцкий К. В. Киев. Путеводитель. К., 1918. С. 310.
172
Повесть временных лет. С. 181.
173
Повесть временных лет. С. 204.
174
Каргер М. К. Древний Киев. С. 289.
175
См.: Голубев С. Т. Киево-Выдубицкий монастырь (домонгольское время) // Труды Киевской Духовной академии. Кн. 10. К., 1913. С. 236.
176
Ульяновский В. И. Чудо-Михайловский монастырь в Киеве: проблема посвящения, символики и статуса. С. 88.
177
См.: Кілессо Т. С. Видубицький монастир. К., 1999. С. 43.
178
Каргер М. К. Древний Киев. С. 154.
179
Брунов Н. И. Рецензия на книгу М. К. Каргера «Археологические исследования Древнего Киева. Отчеты и материалы (1938–1947 гг.)» // Византийский временник. Т. 7. Л., 1953. С. 303.
180
Раппопорт П. А. Зодчество Древней Руси. С. 35.
181
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 105.
182
См.: Бикова Р. П. Видубицький монастир // З історії української реставрації. К., 1996. С. 179.
183
Комеч А. И. Древнерусское зодчество конца X – начала XII в. Византийское наследие и становление самостоятельной традиции. С. 260.
184
См.: Асєєв Ю. С. Успенський собор Києво-Печерського монастиря i його значення в розвитку архітектури Київської Pyci //Історія Pyci-України (історико-археологічний збірник). К., 1998. С. 61.
185
Киево-Печерский патерик. К., 1991. С. 12.
186
Нікітенко М. Сотеріологічна парадигма «Слова про створення Великої Печерської церкви» Києво-Печерського патерика //Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. ІІ. Збірка наукових праць, присвячена 150-літтю з дня народження Д. В. Айналова (1862–1939 рр.) / Від. ред. П. С. Сохань; Упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. К., 2012. С. 294.
187
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 79.
188
Сіткарьова О. В. Успенський собор Києво-Печерської лаври. К., 2000. С. 14.
189
Повесть временных лет. С. 197–198.
190
Холостенко М. В. Успенський собор Печерського монастиря // Стародавній Київ. К., 1975. С. 145.
191
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 81.
192
Шпеер А. Воспоминания: Пер. с нем. Смоленск – М., 1998. С. 368.
193
См.: Черняхівська О. М. Внесок професора С. В. Безсонова у вивчення розвитку монументального ансамблю Києво-Печерської лаври // Питання історії науки і техніки. К., 2014. № 3. С. 44.
194
Безсонов С. В. Архитектура Киево-Печерской лавры в ее историческом развитии / Сост. Е. Черняховская. К., 2015. С. 86.
195
Сіткарьова О. В. Успенський собор Києво-Печерської лаври. С. 76.
196
Холостенко М. В. Нові дослідження Іоанно-Предтеченської церкви та реконструкція Успенського собору Києво-Печерської лаври // Археологічні дослідження стародавнього Києва. К., 1976. С. 133.
197
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 86.
198
Асеев Ю. С., Максимов П. Н. Архитектура Древнерусского государства // Всеобщая история архитектуры. Т. 3. М., 1966. С. 552.
199
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 87.
200
Николаев В., Лашкарев П., Лебединцев П., прот. О стенописи Великой Лаврской церкви в честь Успения Пресвятыя Богородицы (1886) // Сіткарьова О. В. Успенський собор Києво-Печерської лаври. К., 2000. С. 87.
201
Николаев В. Н. Стены внутри Великой церкви КиевоПечерской лавры по снятии с них штукатурки // Труды XI Археологического съезда в Киеве. 1899. Т. II. М., 1902. С. 126.
202
Будзинская Н. Успенский собор Киево-Печерской лавры //Купола. Исторический альманах. Вып. I. К., 2005. С. 9. Успенського собору Києво-Печерської лаври // Сіткарьова О. В. Успенський собор Києво-Печерської лаври. К., 2000. С. 203.
203
Кролевець С., Сіткарьова О. Концепція відтворення
204
Повесть временных лет. С. 170.
205
Жиленко И. В., Лопухина Е. В., Назаренко А. В. Варлаам, прп., в Ближних пещерах почивающий // Православная энциклопедия. Т. VI. М., 2003. С. 578.
206
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 93.
207
Повесть временных лет. С. 203.
208
См.: Берлинский М. Ф. Краткое описание Киева, содержащее перечень сего города, также показание достопамятностей и древностей оного. СПб., 1820. С. 161. 172
209
Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. С. 97.
210
Раппопорт П. А. Русская архитектура X–XIII вв. Каталог памятников. С. 97.
