Ю Сафронов - Вогненний водоспад (на украинском языке)

Слiдчий кивнув.

- Молекули кисню й азоту, якi входять до складу повiтря, можна розщепити на окремi атоми, - почав професор. - Для цього треба затратити певну енергiю, мовби розрубати молекули сокирою, коли хочете. I така сокира є в природi. Це Сонце, точнiше - його випромiнювання, i космiчна радiацiя. На великих висотах вони весь час розбивають молекули кисню й азоту на атоми. Над нашими головами в iоносферi, на висотi ста кiлометрiв, хлюпоче цiлий океан законсервованої сонячної енергiї. Досить знову сполучити атоми газiв у молекули, i вивiльнена енергiя рине нестримним потоком.

- I вам вдалося сполучити їх?

- Так, для цього досить внести в iоносферу звичайне золото, i атоми кисню й азоту будуть сполучатися в молекули. Золота при цьому не витрачається нi грама. Воно служить в реакцiї лише каталiзатором.

- У вашому генераторi енергiя, що видiляється, витрачається на обертання?

- Так. Генератор працює в iоносферi на висотi понад сто кiлометрiв. По краю його диска розташованi прямоточнi реактивнi двигуни. Всерединi двигунiв встановлено позолоченi гратки. В момент вiдокремлення вiд ракети-носiя генератор розкручується навколо осi. У двигуни потрапляють атомарнi кисень i азот. Пiд дiєю золота вони сполучаються в молекули. Видiляється енергiя, яка нагрiває повiтря, i воно з величезною швидкiстю викидається через вихiдне сопло реактивного двигуна. Генератор обертається все швидше.

В двигуни надходить бiльше й бiльше "пального". Оберти скоро досягають розрахункових. Двигуни встановленi пiд кутом i не тiльки обертають, але й пiдтримують генератор у повiтрi, змушуючи його висiти високо над землею. Обертовий рух перетворюється на електроенергiю у звичайний спосiб. Заволодiвши цим скарбом в iоносферi, ми одержали невичерпне джерело електричної енергiї...

- "Невичерпне" треба розумiти, звичайно, в переносному розумiннi?

- Вiн не виснажиться доти, доки свiтить Сонце й iснує земна атмосфера, - всмiхнувся Васильєв, - значить, практично вiн невичерпний. Над Землею в iоносферi можуть знаходитись тисячi таких генераторiв. Завдяки своїм реактивним двигунам вони перемiщуватимуться в повiтрi за командою з Землi. Наприклад, усi морськi й океанськi судна можуть бути переведенi на електроенергiю. Уявiть собi корабель, що перетинає океан. Електродвигуни необмеженої потужностi обертають його гвинти... Корабель може бути будь-якої тоннажностi. Енергiї iоносферного генератора, який пливе слiдом за ним високо в небi, вистачить на все. Такi генератори незамiннi для будiвництв чи експедицiй, - з захопленням вiв далi Васильєв. - Коли в пустелi або в Антарктидi розпочнеться будiвництво нового мiста, не треба буде, як ранiше, турбуватись про енергетичну базу. Радiокоманда - i в район будiвництва за кiлька годин прилетить стiльки генераторiв, скiльки треба. Привабливо?

- Вельми. В мене ще одне запитання. Навiщо запускали з баржi зенiтну ракету?

- У нiй було встановлено спецiальний пристрiй для iонiзацiї повiтря, для того щоб передати енергiю вiд генератора на Землю. Поки що цей пристрiй є секретом нашої лабораторiї. Очевидно, на нього в основному й полював майор Юск... Втiм, пiсля їхнього допиту вам буде виднiше, чого прибули до нас цi "вiзитери".