Василий Бережной - Доля Оракула (на украинском языке)

- Вiн людина, громадянин, - обличчя Дайани спохмурнiло, - як же нам не хвилюватись?

- Заспокойся, все буде о'кей, вiн же не маленька дитина.

- А ти все-таки примусь ще свого "Оракула"...

- Само собою, - запевнив Хайман, - комп'ютер увесь час одержує данi про ситуацiю i кожного дня викидає прогноз.

Нарештi настав день, коли Хайман бадьоро повiдомив:

- "Оракул" вважає, що небезпека для Колверта минула. I, за всiма ознаками, вiн здобуде перемогу на виборах.

Дайана зрадiла, обличчя її звеселiло, i вже на Хаймана дивилися з екрана очi, повнi свiтла i тепла. Того ж вечора вони зустрiлися, i тiльки й розмов було, що про Колверта.

- От буде справедливо, якщо вiн переможе на виборах! - сказала Дайана, прихиляючись до Хайманового плеча. - Ти чув, як вiн виступав за права жiнок?

- Так, це прогресивний дiяч, вiн, певна рiч, переможе того мурмила з волосатими руками.

Хайман тримався спокiйнiше, анiж тодi, але часом непомiтно позирав назад: чи не тягнеться за ними "хвiст"? Нiчого пiдозрiлого не помiчав. Скидалося на те, що гангстери залишили його в спокої, навiть за "Карткою фатуму" не з'являлися. Хоч... Може, дiзналися, що тепер "Оракула" пильнують агенти полiцiї? Як би там не було, Хайман i Дайана тiшилися спокоєм.

Але в день виборiв спокiй вибухнув. I саме тодi, коли вони, забувши про все на свiтi, шугали на скутерi по синьому шовку Озера Молодостi. З екрана, вмонтованого на панелi керування, прилизаний диктор повiдомив про зникнення Колверта i про зрослi шанси огидного Дайанi мурмила.

Хайман одразу ж зупинив скугера. Хвилi вляглися, розгладились, небо з'єдналося iз своїм вiдображенням, i вони повисли в порожнечi.

- Як же це так? - розпачливо скрикнула Дайана. - Де ж справедливiсть?

Хайман пробував заспокоїти її, але марно. Довелося вiдвезти додому. Дiвчина страждала, i вiн побоювався, що зляже. Але нi. Дайана витримала, навiть погодилася зустрiтися наступного вечора. Тiльки була сердита, сповнена якоїсь негативної енергiї, що могло штовхнути її на безрозсуднi вчинки.

- Чого ж вартий твiй "Оракул"? - кепкувала вона, кривлячи свої гарнi соковитi губи в iронiчну посмiшку. - "Небезпека минула..." Дельфiйська Пiфiя, хоч i без електронiки, а й то пророкувала краще.

Хайман захищав свого iдола, доводячи, що це екстраординарний випадок, що не могли ж вони одержати iнформацiю про замiри i тактику гангстерiв, але Дайана висмiювала цi аргументи усе завзятiше, бо ненавидiла "Оракула" ще й за те, що той забирає в неї нареченого.

- Слухай, а про себе i своє становище цей електронний бевзь має повну iнформацiю?

- Авжеж.

- I зможе наклацати свою "Картку фатум"?

- Звичайно, - знизав плечима Хайман. - Але навiщо це?

Дайана примружила очi, трохи помовчала, а тодi стиха промовила:

- Просто цiкаво.

- Якщо тобi так цiкаво, то приїжджай, познайомишся з "Оракулом" i поспитаєш його сама. Переконаєшся, що вiн зовсiм не бевзь, ще й пофiлософствуєш з ним.

Знайомство вiдбулося через кiлька днiв - Дайана заїхала до Хаймана пiсля занять у коледжi.

- Ну, де твiй електронний фiлософ?

В її чорних очах зблиснула iронiя. Хайман поблажливо усмiхнувся:

- Ходiмо до центрального пульта.

Величезний округлий зал нагадував якийсь новiтнiй храм. Його увiнчує купол з голубого пластика, пiдсвiче-ний люмiнесцентними лампами, а внизу три чвертi периметра охоплює велетенський сегмент самого пульта, схожого на модерний iконостас. Прозорими переборками пульт подiлений на численнi кабiнки, в яких сидять, схилившись до мiкрофонiв, чоловiки й жiнки, сповiдаються електронному боговi.

У залi тихо, чути лише приглушений шепiт чи шелестiння.

- А де ж вiн сам? - спитала Дайана, роззираючись навколо.

Хайман змахнув рукою сюди й туди:

- Оце ж вiн i є, ти перебуваєш у святая святих.

Провiв її до порожньої кабiнки, i Дайана зручно вмостилася перед овальним екраном, що нагадував велике бiльмо. На панелi стояв мiкрофон i лежали навушники.

- Контакт з "Оракулом" можна здiйснювати або вiзуально - за допомогою екрана, або фонетично - через мiкрофон i навушники. Оце ось свiтний олiвець - пиши запитання на екранi, там же з'являться i вiдповiдi.

- Краще я порозмовляю з ним, - Дайана почала припасовувати навушники, розгладжуючи своє пишне чорне волосся. - До речi, розмова фiксується?

- Обов'язково. Це ж для "Оракула" один iз каналiв iнформацiї. Натисни кнопку контакту - ось вона позначена лiтерою "К", - i говори в мiкрофон. Закiнчиш - я прийду.

Хайман схилився, поцiлував її в щоку i вийшов. На душi в нього було весело i легко. Ще б пак! Дайанi лишалося трохи бiльше мiсяця до закiнчення коледжу, i тодi вони одружаться. Перша шлюбна подорож - навколо рiдної планети, друга - на Мiсяць...

Тим часом Дайана хапливо натиснула кнопку контакту, i в навушниках почувся хрипкуватий голос:

- Я слухаю вас.

Першої митi Дайана розгубилася i не знала, з чого почати. Але то була тiльки мить.

- Чи справдi ти, "Оракуле", претендуєш на роль провидця? - спитала може трохи рiзкувато.

- Найперше, я мушу знати, з ким контактую, - тим же сухим тоном обiзвався "Оракул", i коли Дайана коротко поiнформувала про себе, провадив далi: - Термiн "провидець" в епоху електронiки застарiв. Я - прогнозист, футуролог. Екстраполяцiя будь-якого нинiшнього стану в майбутнє здiйснюється мною на основi об'єктивних даних.

- Отже, це наука?

- Так.

- Тодi злочин твiй ще тяжчий.

- Я не вiдчуваю нiякого злочину.

- Ти нiчого не вiдчуваєш, бо ти - бездушний клубок напiвпровiдникiв i транзисторiв.

- Душа - це метафора, образ. Де в людському органiзмi розташована душа?

Дайану починав дратувати цей самовпевнений голос.

- Душа розташована за межами твоїх iнтелектуальних можливостей, сказала рiзко. - Не будемо про це розводитись.

- Мої iнтелектуальнi можливостi безмежнi, - самовдоволено промовив "Оракул". - Транзисторнi схеми - надiйнiшi, ефективнiшi вiд бiлкових.

- А чому ж загинув Колверт?

- У випадку Колверта я не мав достатньої iнформацiї.

- Якi ж пiдстави були в тебе оголосити, що небезпека минула?

- Мене змусили.

- Он як! - здивувалась Дайана. - Значить, тебе можуть використовувати у злочинних цiлях?..

- Добро i зло менi абсолютно однаковi. Та, зрештою, це два боки однiєї медалi.

- Це також обтяжує твiй злочин.

- Менi це байдуже.

- А ти не вiдчуваєш небезпеки, загрози своєму iснуванню?

- Нi. Я дуже дорогий - коштую пiвмiльярда, - i мене пильнують, мов президента.

- Виходить, що астролог iмператора Тiберiя був набагато проникливiший за тебе*. Вiн володiв добре розвиненою iнтуїцiєю.

______________

* Астролог Трассiл, здогадавшись, що Тiберiй вивiдує його i може скинути зi скелi, заговорив про смертельну небезпеку i цим врятував своє життя.

- Iнтуїцiя менi зовсiм нi до чого. Моя трiада: iнформацiя, аналiз, висновок.