`
Читать книги » Книги » Детективы и Триллеры » Детектив » Лихе око - Кокотюха Андрій Анатолійович

Лихе око - Кокотюха Андрій Анатолійович

1 ... 51 52 53 54 55 ВПЕРЕД
Перейти на страницу:

– Мені не зізнавався, – дорікнула Ніна. – Я надто пізно дізналася. Відмовила б його мати з нею справи.

– Вже нічого не зміниш, – зітхнула Лора. – Графині дуже не хотілося йти на Романові умови, фактично – коритися шантажу. На її щастя, спрацювала давня заготовка. Ота історія… Не буду нагадувати, Ніно… Галю…

– Усе ясно. Проїхали, – буркнула Сотник.

– Зоя почала готувати останній акорд. За її диявольським, без перебільшення, задумом фатум мав наздогнати лише Віру та Романа. Свого чоловіка списувати не збиралася. Навпаки: Вадим був потрібен як свідчення злиднів, поганого фінансового стану. Робота в нашому банківському відділенні – саме те. І підготовку вона затіяла не в останній момент, а кожну задумку ставила на паузу, в режим очікування. Знову втрутилася Віра. Вона, як усім тут відомо, дала кожному місяць. Щоб налякати, прискорити процес, просто показати характер і владу, цькує вас, боржників, справжніми бандитами. Ви панікуєте. Ось чому, не змовляючись, дзвоните їй, вмовляєте не тиснути, попуститися, дати трошки часу. Всі – окрім Графині. Вона випереджає події, бо немає Віри – немає погроз. Це вона знаходить еленіум, навідує колишню свекруху без дзвінка, нападає, вирубає уколом, душить. Перед тим купує поруч із будинком записник – головна помилка, лівою рукою пише в ньому список, де себе ставить першою. Це мусило скидатися – і скидалося – на перелік Віриних ворогів. Отже, потенційних жертв. А вбивство Віри, таким чином, «вішалося» на когось із них. Крім Зої – себе вона вивела з-під підозр першою, позбувшись Вадима й овдовівши. Про те, як вона лякала всіх, включно з ним, Віриним потойбічним голосом, окремо нагадувати не треба.

– А з Ромою – що то було? – глухо спитала Ніна.

– Убивцею Зоя робила його відразу. Віра – бо шантажувала, а ви, даруйте за нагадування, фінансово почуваєтеся найкраще з усіх. Вадим – бо знав про вашу історію з Сотником. Раніше Графиня підкрутила його, користуючись нестабільним станом, щоб дзвонив кожному й погрожував. Тож на Романа, за її задумом, могло вказати також це. Далі – вбивство Дениса. Тут мотив зрозумілий: Зоя пустила в хід записане раніше відео, й Мірошник його отримав. Якби ще не приховував, відразу почав розбиратися, що до чого…

– Досить про це, – попросила Галина тремтячим голосом.

– Звісно, вкотре вибачте. Нарешті, Зоя виманила на побачення його самого. Адже Роман, хай там як, вимагав грошей від неї. Знав про приховані статки. Пустивши в хід звичні вже одноразові сімкарти, Графиня заплутала сліди. А в дуелі з Мірошником билася на рівних: обоє свого часу практикували екстремальне водіння. До всього, підозрюю, Роман втратив голову та відчуття небезпеки.

– За ним водилося, – визнала Ніна.

– Ну, і трошки про себе. Мене Зоя включила у свій список, коли зрозуміла: я не поліція, я мотивована докопатися до істини і вже починаю брати правильний слід. Ліквідувати Ларису Кочубей – деякою мірою превентивний крок. І якби їй вдалося…

– Ми б тут не сиділи, – Гайдук завершив за неї фразу.

– Оплесків не треба, – вирвалося в Лори.

Та все ж Віктор Фролов не стримався – тричі ляснув долонями.

Дорогою назад мовчали.

Сокіл – за незмінною звичкою. Гайдук – не знав, що сказати. Лора – бо сказала й пояснила далеко не все, що вислухала від Графині, і не знала, чи треба комусь розмазувати цю кашу по тарілці. Їй не хотілося в найближчій перспективі повертатися до такої розмови. Надто гостро зачепили події, надто свіжі спогади. Відчуття безодні під ногами, безумний регіт, очі Зої Граф, які нічого не відображали в той момент. І голос, хай там як – потойбічний, моторошний, дотепер звучав у вухах, вкарбовувався в мозок.

Лора знала: він будитиме серед ночі ще довго.

– Ми хіба не на Київ відразу? – стрепенулася, коли машина завернула в місто. – Речі всі тут.

– Ще не пізно. Перекусимо, – мовив Гайдук. – Не проти?

– Міг би й попередити.

– Якщо є заперечення…

– Та нема, нема. Тільки не шукай нічого, заїдьмо в перевірене місце.

– Ти як знала, – гмикнув шеф.

За двадцять хвилин їм щиро, радісно усміхнулася кирпата Настя.

Сьогодні нарешті їх дочекався власник «Кухні»: Гайдук попередив.

Жовтень – грудень 2020 року

М. Київ

1 ... 51 52 53 54 55 ВПЕРЕД
Перейти на страницу:

Откройте для себя мир чтения на siteknig.com - месте, где каждая книга оживает прямо в браузере. Здесь вас уже ждёт произведение Лихе око - Кокотюха Андрій Анатолійович, относящееся к жанру Детектив. Никаких регистраций, никаких преград - только вы и история, доступная в полном формате. Наш литературный портал создан для тех, кто любит комфорт: хотите читать с телефона - пожалуйста; предпочитаете ноутбук - идеально! Все книги открываются моментально и представлены полностью, без сокращений и скрытых страниц. Каталог жанров поможет вам быстро найти что-то по настроению: увлекательный роман, динамичное фэнтези, глубокую классику или лёгкое чтение перед сном. Мы ежедневно расширяем библиотеку, добавляя новые произведения, чтобы вам всегда было что открыть "на потом". Сегодня на siteknig.com доступно более 200000 книг - и каждая готова стать вашей новой любимой. Просто выбирайте, открывайте и наслаждайтесь чтением там, где вам удобно.

Комментарии (0)